Ліцензія на будівництво

 

Відповідно до ч. 9 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» 222-VIII, чинний, поточна редакція — від 01.10.2023 переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначається будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно із Статтею 37¹ Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" 3038-VI, чинний, поточна редакція — від 01.10.2023, ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади (ДІАМ), що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Контроль за дотриманням ліцензійних умов та здійсненням будівельних робіт на об’єктах будівництва здійснюється органом ліцензування (ДІАМ).

Відповідно до ст. 32. Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд

1. Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта.

2. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.

3. Клас наслідків визначається для кожного об’єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

4. До складу комплексу (будови) можуть належати об’єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

5. Усі об’єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

 

- незначні наслідки - СС1;

- середні наслідки - СС2;

- значні наслідки - СС3.

 

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об’єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об’єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

-       рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об’єкті, - 50 осіб;

-       рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об’єкті, - 100 осіб;

-       рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об’єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ);

-       пам’ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

-      нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам’яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони визначаються відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини");

-      об’єкти підвищеної небезпеки 1 і 2 класів, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки";

-       житлові будинки понад чотири поверхи;

-       об’єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об’єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).

 

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об’єкти:

-       пам’ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

-       об’єкти підвищеної небезпеки 1 і 2 класів, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки";

-       житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров’я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об’єкті.

Віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Об’єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п’ятою цієї статті.

Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов’язковим відповідно до закону.

 

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об’єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об’єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

__________________________________________

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» установлено, що:

1) у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб’єктами господарювання на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності (далі - Декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2.

Відтак, ліцензування будівельної діяльності має нове правове регулювання, а саме: можливість подання декларації про провадження господарської діяльності.

 

Постанова Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» передбачає:

 

1.            ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Декларація може бути подана за вибором суб’єкта господарювання незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місцезнаходження (місця проживання), місця провадження господарської діяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта:

 

Подається до уповноваженого органу (Міністерства Економіки України) двома шляхами:

 

– в електронній формі — через портал ДІЯ;

– у паперовій формі — через центр надання адміністративних послуг ЦНАП з подальшою передачею органам ліцензування, дозвільним органам.

 

Суб’єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації про провадження господарської діяльності, у разі відсутності відповідних дозвільних документів (документи дозвільного характеру, ліцензії та/або інші результати надання публічних послуг), невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.

Особливо наголошуємо та звертаємо Вашу увагу на те, що у разі невірного заповнення декларації – виникає майбутня підстава проведення перевірки відомостей органом ліцензування.

Данний вид ліцензування в порядку декларування у формі Декларації – є тимчасовим заходом контролю, який в основному покладається на добропорядність та законність намірів, дій суб’єкта господарювання. Після завершення воєнного стану необхідно буде звернутися до ДІАМ (чи іншого відповідального органу) для отримання постійної ліцензії у сфері будівельної діяльності, згідно норм та порядку, який діятимуть на той час.

Така декларація на цей час замінює ліцензію на будівництво.

 

ПОРЯДОК

виконання підготовчих та будівельних робіт

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» затверджено Порядок, який визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Під час дії воєнного стану набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 “Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану”.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

Будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту;

Підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під’їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

 

- подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

 

- видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

 

2.            ПОВІДОМЛЕННЯ про початок виконання підготовчих або будівельних робіт

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом 5 (п’яти) робочих днів з дня надходження повідомлення: вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності або повідомляє про виявлення недостовірних даних.

 

3.            ДОЗВІЛ на виконання будівельних робіт

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

Дозвіл щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається ДІАМ у паперовій формі із дотриманням вимог Закону України “Про державну таємницю”.

Замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву через електронний кабінет.

До заяви додаються:

-         копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

-         копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

-         проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

-         копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

-         копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

-         інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);

-         інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

-         результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”.

Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, коли державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Під час подання заяви через електронний кабінет автоматично програмними засобами здійснюється аналіз даних, зазначених у заяві та поданих документах, на їх повноту, відповідність формату, логічність та достовірність. За результатами такого аналізу формується чек-лист, до якого включається перелік питань, що підлягають перевірці посадовою особою органу архітектурно-будівельного контролю, для прийняття рішення щодо видачі дозволу або відмови у його видачі.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом 5 (п’яти) робочих днів з дня реєстрації заяви: видає дозвіл на виконання будівельних робіт або відмовляє у його видачі з використанням Реєстру будівельної діяльності.

 

4.            ДОЗВІЛ на виконання робіт підвищеної небезпеки

Відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці" затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Даний Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, в першу чергу потрібно пройти експертизи стану охорони праці про відповідність об'єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, отримати висновок експертизи, на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу.

Висновок експертизи - документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об'єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу.

Експлуатація машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - довготривалий період використання під час виробничого процесу машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки з урахуванням їх експлуатаційних характеристик.

Застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - використання машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за призначенням згідно з результатами оцінки їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Плата за проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання визначається експертними організаціями відповідно до Порядку визначення граничного розміру тарифу на проведення експертизи стану безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2009 р. № 1251 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 91, ст. 3079).

Для одержання дозволу роботодавець, виробник або постачальник подає особисто або через уповноважену ним особу центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) у паперовій формі заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається:

на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки;

на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;

на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо відповідності машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

 

ПЕРЕЛІК видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі дозволу

(Група А, Додаток 2 до Порядку)

- Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах.

- Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах тощо).

- Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри

- Роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти.

- Будівництво, ремонт, експлуатація та ліквідація підземних споруд

- Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів.

- Будівництво магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природного та зрідженого газу.

- Монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин.

Дія дозволу поширюється на всю територію України.

Строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки становить 5 (п’ять) років.

Дозвіл на застосування машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки є безстроковим.

Строк видачі дозволу чи повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову в його видачі, продовження строку його дії становить 10 робочих днів з дня отримання документів.

 

5.            Акт готовності об’єкта до експлуатації, видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта

Форма Акта готовності об’єкта до експлуатації, порядок видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об’єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об’єкт застрахований).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, зокрема, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання у повному обсязі вимог цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки. Звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальних органів здійснюється через електронний кабінет електронної системи. Висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, направляється до органу державного архітектурно-будівельного контролю з використанням електронної системи.

Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яка подана в паперовій формі, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 (десяти) робочих днів з дня подання відповідних документів.

Реєстрація декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яка подана в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру будівельної діяльності в режимі реального часу з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюдненням цієї інформації на порталі електронної системи.

У декларації про готовність об’єкта до експлуатації, заяві про видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (у декларації/заяві зазначається для об’єктів, щодо яких проведено технічну інвентаризацію після запровадження електронної системи та яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до подання декларації/заяви);

2) реєстраційний номер технічного паспорта закінченого будівництвом об’єкта в Реєстрі будівельної діяльності (у разі, якщо проведення технічної інвентаризації є обов’язковим);

3) реєстраційний номер результатів контрольного геодезичного знімання в Реєстрі будівельної діяльності (у разі видачі сертифіката);

4) номер черги будівництва/пускового комплексу, який приймається в експлуатацію, - у разі прийняття в експлуатацію черги будівництва/пускового комплексу.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є дата реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об’єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.